Иные есть в миру поэты,
Которым впору мыть клозеты,
Пардон, исправлюсь,есть поэты,
Которым лучше есть котлеты,
После подписки на газеты,
Чем распылять вокруг сонеты.
Слова такой поэт шлифует
И фразы тусклые рифмует,
А для чего? Зачем? Не чует.
Не зная как, с чего начать,
Себя принудит сочинять:
Поэт и плед...
Безумство вновь...
Расчеты там, где есть любовь...
Беспечность, ханжество, плотва
И, разумеется, жратва.
Ох, тяжек век того поэта,
Кто много думая про это,
Взбивая страсти головой,
Впал в поэтический запой,
Чтоб объясниться во хмелю
В любви степному ковылю.
В строптивый век, дерзаний час,
Муз Муза кол вгоняет в вас!
Вдвойне несчастлив тот поэт,
Когда рождая в муках бред,
Он мнит себя создателем,
Являясь обывателем!
И,как лихой конек в упряжке,
Все удила рвет без натяжки
И, рассыпалась на ходу,
Играет с рифмой в чехарду.
Но я, пожалуй, закруглюсь,
А то,мне кажется, боюсь
Напомнить вам того поэта
По завершению куплета!
Копилка старого. На манер Саши Чёрного
© Copyright: Светлана Блейкъ, 2015
Свидетельство о публикации №115090710392
Свидетельство о публикации №115090710392
Рецензии
В процессе ответного визита открыл первое попавшееся произведение и... попал. Так понравилось, что решил перевести на свой родной язык - украинский (я этим иногда грешу). Однако не все так просто... Перевода, в полном смысле этого слова, не получилось... Скорее всего - ремейк. Во всяком случае судить Вам:
Зла пародія в квадраті
На світі є такі поети,
яким упору мить клозети.
Мов ті герої з оперети –
куплети ліплять як котлети.
Їх завертають у газети,
а потім правлять за сонети.
Такий поет слова шліфує,
їх в бляклі фрази він римує.
Для чого і нащо?! Не чує.
Не знає як, з чого почати,
Себе присилить витворяти:
Поет і плед…
Безумство знову…
Де місце лиш одній любові…
Безчесність, ханжество, синиця,
й, само собою, молодиця…
Вік нелегкий творця такого,
який отак, забувши Бога,
страстей намутить головою,
до поетичного запою.
Щоб, захмелівши, у коханні
ще й бугилі зробить зізнання!
В вік непокори, грубий час,
МУЗик вганяє палю в вас!
Убогий вдвічі той піїт,
що в муках творить свій послід.
Він завше мнить себе творцем,
царем, увінчаним вінцем.
Він сипле рими находу,
й словами грає в чехарду.
Немов рисак вудила рве…
Та не чіпляє за живе!
І все ж я, мабуть, закруглюсь,
бо лише одного боюсь –
новим забавившись куплетом,
самому стать таким поетом.
Думаю, что Вам не составит особого труда понять смысл, даже если Вы не владеете в достаточной степени украинским. Вы первый читатель и судья. Строго не судите, но все равно судите объективно.
С уважением,
Олександр Мачула 03.12.2015 12:49 • Заявить о нарушении
Зла пародія в квадраті
На світі є такі поети,
яким упору мить клозети.
Мов ті герої з оперети –
куплети ліплять як котлети.
Їх завертають у газети,
а потім правлять за сонети.
Такий поет слова шліфує,
їх в бляклі фрази він римує.
Для чого і нащо?! Не чує.
Не знає як, з чого почати,
Себе присилить витворяти:
Поет і плед…
Безумство знову…
Де місце лиш одній любові…
Безчесність, ханжество, синиця,
й, само собою, молодиця…
Вік нелегкий творця такого,
який отак, забувши Бога,
страстей намутить головою,
до поетичного запою.
Щоб, захмелівши, у коханні
ще й бугилі зробить зізнання!
В вік непокори, грубий час,
МУЗик вганяє палю в вас!
Убогий вдвічі той піїт,
що в муках творить свій послід.
Він завше мнить себе творцем,
царем, увінчаним вінцем.
Він сипле рими находу,
й словами грає в чехарду.
Немов рисак вудила рве…
Та не чіпляє за живе!
І все ж я, мабуть, закруглюсь,
бо лише одного боюсь –
новим забавившись куплетом,
самому стать таким поетом.
Думаю, что Вам не составит особого труда понять смысл, даже если Вы не владеете в достаточной степени украинским. Вы первый читатель и судья. Строго не судите, но все равно судите объективно.
С уважением,
Олександр Мачула 03.12.2015 12:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.