Нiч панувала
Тим, під який так солодко засинати.
Навпіл різала небо, немов мечем,
Блискавка і заглядала у вікна хати.
Грім гуркотів і щось бубонів землі
Не по-літньому, тихо, навіть втомлено якось.
Так спокійно і мрійно було мені,
Й так хотілось писати, й таки писалось.
Дивна була, дивовижна нічна гроза -
Тепла, немов перед сном молоко парне.
Може остання така в цьому році, хто зна ?
Принаймі сьогодні я полюбила осінь.
Гадаю, й вона мене.
05.09.-06.09.2015.
Свидетельство о публикации №115090608461