Автомобили - алчущие волки
Очами светят. Вечер. Не найти
Тебе приюта. И ни чашки чаю,
Чтоб с другом выпить. А врагов так много -
От одного числа их тихо слабнешь,
Но верю все же: час придет, минует
Век дикарей. Дикарский век - не вечен.
И ты - утеха горькая - не вечна.
Автомобілі, як вовки голодні,
очима світять. Вечір. І нема
тобі притулку. Ані шклянки чаю,
із другом випитого. Стільки ворогів,
що вже од кількості помалу слабнеш,
та впевненість не зраджує: мине
дикунський час. Дикунський вік — не вічний.
А ти — гірка розрадо — теж не вічна.
172. Василь Стус. Автомобили - алчущие волки...
© Copyright: Алёна Агатова, 2015
Свидетельство о публикации №115090410576
Свидетельство о публикации №115090410576
Рецензии