Вчiтелi

Вчителі... Вони, наче птахи:
кожен рік пташенят в світ виводять,
ті дорослішають і знаходять
згодом свої життєві шляхи...

Та й для учнів вони, як  батьки,-
дещо сказано це фігурально,-
готувати фізично й морально
дітлахів,- і не тиждні, роки,

в чому й є головний сенс життя...-
Пташенят - учнів ніжно плекають;
ті дорослішають і зникають:
із гнізда геть, і без вороття...

Назавжди... Сумно.., але нові
вже з'являються учні - малеча,
кому йти за знаннями далече,
а шляхи будуть й рівні, й криві...-

А вони пам'ятають, авжеж,
своїх учнів - і перших, й останніх.-
І, буває, надходять вітання
вчителям.., й фотографії теж...

І серця в когось з них - на шматки,
вболіваючи за своїх учнів:
перемоги усі їхні влучні
і невдачі хвилюють -таки...

Вчителі... Птахи наче вони,-
не зозулі, а мудрі лелеки;
кожен рік знову чується клекіт,-
діти то.., учні.., доньки й сини...