не пиши мені, сонце, не треба.
хай залишиться все так, як є.
відображення хмарного неба
розбивається сірим дощем.
нерви час виміряють у герцах.
місто тьмяне, як рваний сувій,
і звивається нАвколо серця
ще не вбитий Георгієм змій.
і тому так лоскотно та лячно,
і до горла підкатує щем.
я ніколи не буду обачним.
я би мав народитись віршем
а натомість - звичайний дорослий
з спілим гроном простих помилок.
зміїв треба вбивати наосліп.
це останній важливий урок.
19 травня 2015
Змiй
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115090202021
Свидетельство о публикации №115090202021
Рецензии
