Почуй! молю,мене почуй!
Не пiдрiзай мої,ти,крила!
Душi моєї не гвалтуй
Вона і так уже безсила.
Вже скроні вкрила сивина
I в осiнь стелиться стежина
Прости мене!душа блага
Хоч і нi в чому я невинна.
Вже вiчнiсть дверi вiдкрива
I просить до свого обiйстя
А я неначе й не жила,
Лишень чекаю благовiстя
Знов народитись у цей свiт,
Де ми зустpiлися з тобою,
Пройшло немало уже лiт
Життя спливло, стрiмко,водою.
Душi моэi не гвалтуй
© Copyright: Левиа, 2015
Свидетельство о публикации №115090201807
Свидетельство о публикации №115090201807
Рецензии