Літній тур вже закінчився сльозою,
Давно поїзд загудів у ранковому тумані
І вмивається серпень останньою росою,
Потопає назавжди у хиткому обмані.
Так важко попрощатись з теплом,
Рахуючи останні хвилини побачень,
Я за спеку вручу літу диплом,
Та щиро попрошу у ночі пробачень.
Я вип'ю гірку чашу розлуки
І шагну в осінь, у небуття,
Назбираю золота повні руки,
Устеляючи дорогу у світле життя.
Осiннe життя
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115083105833
Свидетельство о публикации №115083105833
Рецензии