Вже не хочу я тих поцілунків
Ніжних дотиків твоїх губ.
Вже погасли мої ґатунки.
Якщо ти ще цього не відчув.
Я не хочу більше ванільних фраз,
Які в Ремарка завше зустрічала.
Вже вдосталь тих образ,
Які потроху тобі залишала.
Бо не знайдеш, як не загубиш.
Ти мене поміж гурту людей.
І ще трохи - ти іншу полюбиш.
І покинеш мене між людей.
Невже не здається тобі,
Що я не буду плакати, кричати.
Залиш ці роздуми собі
Вже час прийшов... Шкода втрачати.
Все так швидко в світі минає.
Ти пробач, що дивлюсь наперед
Час так швидко усе загортає
І друкує на шпальтах газет...
***
© Copyright: Вероника Крамер, 2015
Свидетельство о публикации №115083007583
Свидетельство о публикации №115083007583
Рецензии