Ти досі моя життєва книга,
Яку читаю зранку до ночі.
Ніким незабута гаряча інтрига,
Та мої карі,невиспані очі.
Жар любові, який хочу відчути
І згоріти у ньому до тла,
Кохання моє до тебе прикуте,
Та заборони, яких вже нема!
Та я буду твоїм небом нічним,
А ти зіркою посвіти мені ясною,
Омий моє серце дощем рясним,
А я зацвіту в твоїй душі весною.
І зламається небо від дива,
Та покриє плащем наші мрії,
Поляже до землі трав грива,
Заколисуючи снами стомлені вії.
Прикуте кохання
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115083002557
Свидетельство о публикации №115083002557
Рецензии