Пурхають метелики в волоссі,
Дрібний дощик моросить у душі,
Та думки п'янять мої стоголосі,
Викладаючи почуття на аркуші.
Доторкнутись до неба- і потонути,
Залишитись в полоні краси,
Проміння сонця на обличчі відчути,
Та в житті лиш невідомі ікси.
Але вітер ніжно обійме вуста,
Загубиться вечір у сонних словах,
Я до кохання напишу листа,
Викладу всю біль в почуттях.
І залишиться лиш бездонна тиша,
Зникнуть кудись метушливі дощі,
Я уже закінчую свого вірша
І стікають крапки по змореному лиці...
Лист до кохання
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082903318
Свидетельство о публикации №115082903318
Рецензии