Л. Юферова, Испили мы таинственный напиток. С укр

Горячий день на блюдечки лиманов
Насыпал пересохшую полынь…
Напиток, неизвестный для гурманов,
Мы пили, словно сон или теплынь…

И нежность в поцелуе невесомом
Теплом толкала души… чуть, слегка…
Гудели там сердца небесным звоном,
Как будто два пульсара - маяка.

И ангел наш, предавшийся веселью,
Сплетал нам руки, будто бы цветы…
Вращал он небо синей каруселью
Средь сказочной симфонии мечты...

Тогда ведь не смогли уразуметь мы,
Любви мгновенье как остановить…
Боялись мы, как маленькие дети,
Настойки счастья капельку пролить…

-------------------
I ми пили настоянку незнану... Людмила Юферова

Гарячий день у блюдечку лиману
Настояв пересохлі полини…
І ми пили настоянку незнану
Із дивної, мов сон, речовини…

А ніжність невагома в поцілунку
Стікала в душі імпульсом тепла…
І билися серця у небо лунко –
Маленькі два пульсари-джерела.

Раділи поруч ангели веселі,
Сплітали наші руки у вінок…
Гойдали нас блакитні каруселі
З казкової симфонії думок…

Тоді ще не могли ми зрозуміти,
Що то була людського щастя мить…
Та ми боялись, як маленькі діти,
Хоч крапельку настоянки пролить…

http://www.stihi.ru/2015/08/25/10166