Тримати твою руку у руці,
Крізь пальці відчуваючи розлуку
Не говори, що час тобі вже йти,
Залишивши весь простір на поруку.
Ходитиму з кімнати до кімнати,
Чекатиму тебе біля вікна,
Хто скаже, як думки ці подолати
І вірити щодень "я не одна".
Та телефон нарешті задзвонить
І в слухавку промовиш: "усе добре"
Але печаль у грудях все бринить
І тільки серце залишається хоробре.
І ось нарешті, повертаються ключі,
Та ти мені кричиш: "я вже удома"
Я буду щасливіша, а в ночі
Бажатиму аби пропала втома.
04:40
28.08.2015 г.
В. К
© Copyright: Анита Адлер, 2015
Свидетельство о публикации №115082801051
Свидетельство о публикации №115082801051
Рецензии