Тлiн торкаeться плотi i Сили
Давить Долі, руйнує Світи,
Підрізає розправлені крила
І розтягує Суть на шматки…
Тлін хапається за насолоду
І підтягує ближче Єство,
Та на дух не виносить Свободу,
Видно, гарно колись припекло…
Тлін підходить, танцюючи джигу,
Не ховається і не мовчить,
Вибирає жертовність достиглу
І на слушну очікує мить…
Тлін не гребує ані бездомним,
Ні багатим, що з золота п’є,
Не зіллється, хіба що з свідомим,
Та ще з тим, що Любов’ю живе…
27.08.2015
Свидетельство о публикации №115082705243