нам невидома кiлькiсть пакетiв, що ми з "Баланештью"
несли кожен вечiр додому в тремтячих руках.
коли зупинялись, були ми друг з другом нарештi.
нiхто не тримав; ми лякались кожного дзвiнка.
лунала Луна. мы спiвали, а спати - не скоро.
тiльки гукi гiтари та скла на весь дом та під'їзд
i за нашею дверью. там любi людини всi поруч.
ми в найкращому мiстi з усiх, що є, сонячних мiст.
ми зустрiнемось знов та триматимо тепло об'ятiй,
i нехай за вiкном буде сонце чи холод з-за злив.
я не знаю всiх слiв, що вам хочу сьогоднi сказати,
але своїм коханням сказав я вам все, що хотiв.
26 серпня 2015
будинок зi скла
© Copyright: Ян Исаенко, 2015
Свидетельство о публикации №115082703843
Свидетельство о публикации №115082703843
Рецензии