Цей світ потонув давно у болоті,
Доля мабуть поклонятись сволоті,
Недоробили, недолюбили
І на народ байдуже "забили".
Головне у них кишені рвуться,
А прості люди обійдуться.
Мають мільйони, вілли і яхти
І розпирає від золота шахти.
А простий народ гарує у поті чола,
Все трудиться на банкірів,як бджола.
Руки здригаються від болю
І останнє забирають... волю...
Голова пухне від сумних думок,
В майбутнє не дають ступити й крок.
Обложили гади зі всіх сторін
І колють "все добре", немов інсулін.
А нам же багато не треба,
Лиш шматок мирного неба,
На землі любові й добра
І Україна щоб вільно жила!!!
Мрii про мир
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082703396
Свидетельство о публикации №115082703396
Рецензии