Так тихо йде весна землею,
А як прислухатись- гуде, як дзвін,
Та не квітами прикрасила вона алею,
Не кайфом від розваг пре адреналін...
Це по землі гримить війна,
Груба і жорстока, забираючи життя,
Де знайти такі погрозливі слова,
Щоб країна не мучилась від побиття?
Як воскресити тих, кого убили,
На шматки порвати ворогів,
Де знайти у собі достатньо сили,
Щоб не прогинатись від ворожих батогів?
Я знаю, це росте в кожного у серці,
У ритмі життя набирається сили.
І ми дамо відсіч війні-людожерці,
Бо ніщо не затьмарить любов до Батьківщини!
Ми сильнi, бо ми любимо!
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082703238
Свидетельство о публикации №115082703238
Рецензии