По зорянiй дорiжцi

По зоряній доріжці
Прийшов я в білий світ.
Прокинувся в колисці -
Сказав усім: «Привіт!».

Ішов не сам - з сестрою,
Чекали нас давно.
Приймали, як героїв:
Бо двоє – заодно.

Де усмішки веселі –
Там радість у житті.
І в затишній оселі
Ми діти "золоті".

Одні єдині в мами -
Утіха із утіх.
Дивилась зі сльозами
На діточок своїх.

Чимало по дорозі
З тих пір ходили ми -
А в мами на порозіІ
Стаємо знов дітьми.

Лише як мама вміє -
Вона нас обійма.
І на очах гарніє -
Молодшає сама.

Владимир Ольховой 26 Августа 2015.


Рецензии