Готуються до вирію птахИ...
Стікають дні, немов вода крізь пальці...
А ми з тобою, за якісь гріхи,
Блукаєм в лабіринтах, мов скитальці...
Єдиних посилають нам лиш раз -
Закон життя, то, звісно, не помилка,
Бо на землі у кожного із нас
Своя є доля - Доля-половинка...
А ми з тобою стали, мов чужі...
Коли ми розучились розмовляти?
Де та межа, що струни рве душі,
Коли мовчиш,а хочеться кричати?
Чом душі в запізнілім каятті,
Мов прокаженні зцілення шукають? -
Єдиних двічі не зустріть в житті -
ЄДИНИХ тільки раз нам посилають...
Як втримать щастя, що є вільний птах?
Як не порвати душу-павутинку?
І у життєвих бурях і штормах
Не загубить ЄДИНУ половинку?
Життя дарує нам немало стріч,
Та...тальки раз один ОТУ - ЄДИНУ,
Тож... поміж негараздів й протиріч -
Не загубіть Єдину Половину...
Не загубiть...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115082607282
Свидетельство о публикации №115082607282
Рецензии