Ос нь

За літом невимовна туга,
ледь серця торкнеться потай,
як  ключ журавлиний над лугом,
заноситься за небокрай.

Хоч листя в лісах багряніє,
ще  літу радіє земля,
а  осінь вже дощиком сіє
на голі безкрайні поля.осінь


Рецензии