Вже холодніші вечори
І меньш свірчки пісні співають,
Частіший погляд до гори
Там чарівні зірки спадають.
То серпень літо залишає,
Соломи назбирав копну,
А вітер гілки хилитає
Дерев ,що вже чекають сну.
Городина рясна поспіла,
Жовтіють диво- кабаки,
Щильним туманом поле вкрило,
Гнізда покинули шпахи.
Зозуля роки не рахує,
Замовк до Травня соловей.
То руда осінь вже крокує,
Стучиться тихо до дверей.
Зайде і дозволу не спросить,
Хоч хтось на неї не чекав.
Барви чарівні у двір зносить,
Щоб час картини малював.
Вже тяжкий подих робить Серпень,
Останній з теплих трьох братів.
Квітучий Червень, пахущий Липень
Кожний віддав ,що захотів.
Перлина осінню засяє,
Два тижні гріти нас буде.
Люд до покрови зустрічає
Бабине літо, що прийде.
Сосєдка О.Д 26.08.2015р.
К нець л та
© Copyright: Александр Соседка, 2015
Свидетельство о публикации №115082606046
Свидетельство о публикации №115082606046
Рецензии