Твої очі як зелена трава
Такі ж глибокі як неба синява.
Твій образ завжди переді мною,
Скажи, як мені не милуватися тобою?!
Твої губи такі рум'яні і палкі,
Коли цілуєш ти мене уві-сні .
Коли торкаєш ніжними руками
І стискаєш міцно, до нестями.
А вії твої неначе тополі,
Зачаровують мене поволі.
А брови- напевно ліс,
Берези, дуби і верболіз.
І зуби ніби лебеді в ставку,
Злетілись і намалювали усмішку.
Носик такий несмілий і маленький,
Що і не помітиш, який він чепурненький.
Ледь помітно прекрасні вушка з-під волосся,
Воно ж таке густе, неначе те колосся.
Пряме, довгувате і блискуче,
Ніби те сонечко пекуче.
Ти напевно дуже щасливий,
Що ти такий красивий?
Інакше я б тебе не покохала
І ні за які гроші б не віддала!
Ода коханому
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082503784
Свидетельство о публикации №115082503784
Рецензии