Світ не здатен на злочини, просто думи повішали на гачок.
Мої мрії давно уже змочені
У берегів подільських річок.
Себто захист від світових загроз,
Щоб не було в старості смішно.
Вже давно не кидають у слід погроз.
Все давно просто й зовсім невтішно.
Не шукаю і я ні погроз, ні кохання.
Бо давно вже пожовкло в мені.
Я так плакала в плечі тобі на прощання,
А залишився сміх на твоїй стіні.
Св т не здатен на злочини
© Copyright: Вероника Крамер, 2015
Свидетельство о публикации №115082409763
Свидетельство о публикации №115082409763
Рецензии