Солдат

І стоїш ти, на себе не схожий,
Майже ти... і не ти - не збагну...
Чи то погляд у тебе ворожий,
Чи то біль твій проріс в сивину.

Чи то очі поблякли від диму,
Не впізнавши своїх берегів,
Чи то зрада торкнулася спини,
Яку ти подолати не зміг.

Пожовтіли застуджені ночі,
Поросли бур'яни на дахах,
А я довго шукала ті очі
У чужих перехожих очах.

І стоїш ти тепер, невпізнанний,
І боїшся торкнутись мене...
А в очах твоїх бій невщуханний
Все іде, і іде, і іде...


Рецензии
Сильно написано... Дай Бог миру нам, і щоб пошвидше загоїлась ця нестерпна біль в душі..

Тайный Альков   29.08.2015 13:56     Заявить о нарушении
Дай Боже, Тетяна!.. Миру і злагоди нашому спільному дому... Дякую Вам.

Иващенко Ольга   30.08.2015 10:46   Заявить о нарушении