Мармуром сонце покрилося
І на ніч від усіх закрилося.
Тихо темрява спускається на місто
І ніжно заколисує всіх звісно.
Хмари зробились тяжкими,
Розірвались і стали крихкими.
А поміж них виблискують зорі
І немов би іскряться поволі.
Ось місяць виплив із-за хмар
І випустив на землю всіх примар.
Щоб люди швидко засинали
І у сні сил ще більше набирали.
Хоча ще довго ніч буде тривати
І всіх людей у сні тримати,
Але сонечко на землю все одно зійде
І всіх примар геть прожене.
Нiчна розповiдь
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082402379
Свидетельство о публикации №115082402379
Рецензии