Діамантом ясне сонце сяє
І навкруги усе змовкає.
Бо ласкаво воно усіх гріє
І сліпуче за хмаринкою жевріє.
Співають солов'ї у гаю,
Бо вони тут немов у раю.
Цвіркочуть, радіють теплу на землі,
Голосно виспівуючи поеми свої.
А річка тихо у ритмі біжить,
Немов комусь на допомогу спішить.
Хвилюючись піниться, іскриться
І об берег квапливо приб'ється.
А на горизонті сонце річку цілує,
Але вона крізь сон нічого не чує.
Тільки ледь-ледь похитнулись вінки
І упали на воду білі пелюстки...
Поцiлунок сонця
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082402305
Свидетельство о публикации №115082402305
Рецензии