Морок і темрява лиш навкруги,
Спить натоптана і змучена земля.
Лиш видно в небі грозові круги,
Які скоро впадуть в озера й моря.
Ось дощ уже на землю накрапає.
Тихо пробиваючи нічну імлу.
Всю землю він собою напуває,
Швидко переходячи у сильну грозу.
Вітер свище, а дощ все біжить,
Заховались засмучені зорі.
Пінна річка бурхливо шумить
І квапливо зігнулись тополі.
Все ще бушує розлючена стихія.
Не зупиняючись, щоб перепочити.
Бо у неї своя є мрія,
Природу всю знову оживити.
Нiчна гроза
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082402286
Свидетельство о публикации №115082402286
Рецензии