Минає день, надходить мряка ночі,
Вже сонце заходить за горою.
І я піднімаю свої очі,
Розглядаю небо і дивуюсь порою.
Але завтра гай зазеленіє
І квіти всюди рясно зацвітуть
І сонце землю втомлену пригріє,
Струмочки з гір в долину потечуть.
І знову моя душа оживає,
Блищить ріка, шепоче тихий гай,
Земля свою ранкову красу одягає
І тоді зникає смуток, горе і відчай.
Нiчна мрiйливiсть
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082303182
Свидетельство о публикации №115082303182
Рецензии