"До зустрічі"- шепочеш без зупину,
Немов це зможе повернути час.
Навіщо ти говориш: "Не покину"
І зтиха додаєш: "То був лиш раз"
Навіщо говорив ти про кохання,
Якщо про нього ні чорта не знав..
А потім раз у раз благав: "В останнє"
І залишав лиш спогади про нас.
З тобою ми, як айсберг і Титанік -
В душі значну прогалину зробив.
Ти можеш відрікатись скільки хочеш,
Але таки в мені ти щось убив.
І може я була лише моментом
В твоєму непостійному житті...
Ну що ж тоді і ти побудь фрагментом,
Що підібрав ключ вірний до душі.
***
© Copyright: Дана Весна, 2015
Свидетельство о публикации №115082209597
Свидетельство о публикации №115082209597
Рецензии