Сирітська доля, вмитая сльозами,
Хіба ж таку собі хотів?
Коли стояв у церкві перед образами,
Знайти батьків у Бога я просив.
І байдуже старці або багаті,
Здорові, молоді чи може в сивині?
Щасливий був якби когось назвав я татом,
Побачив очі мамини ясні.
Але життя жорстоке,сам це знаю,
Один, один на самоті,
Ціную те, чого не маю,
Чого б хотів занадто у житті!
Сирiтська доля
© Copyright: Ирина Евгеньевна Карпенко, 2015
Свидетельство о публикации №115082200405
Свидетельство о публикации №115082200405
Рецензии
