Коли нема до кого подзвонить
І знову у сльозах зелені очі.
Коли не бачиш сенсу далі жить.
А може бачиш...Та навряд чи хочеш.
Коли здалось, що проти тебе світ
І не збуваються шалені мрії,
Коли підрізаний навічно твій політ,
А в ньому тануть вогники надії...
Та варто лиш згадати погляд твій,
Тепло твоїх долонь та щирі очі,
Легеньке тріпотіння твоїх вій -
Я знову в цьому світі жити хочу.
Натхнення...
© Copyright: Дана Весна, 2015
Свидетельство о публикации №115082009700
Свидетельство о публикации №115082009700
Рецензии