У мене таке відчуття, що вона ніколи не закінчиться.... Але якщо вона все таки закінчиться, забути не зможе ніхто і нічого..... Цікавий твір, що дістає до серця. Не сподобались тільки суржикові слова: судьба, наллє...
Дякую, україномовний східний рецензенту. Так, забути важко. Але забудеться з часом. Історія має досить прикладів. Дожити б тільки. Але навряд. Розтягнеться надовго те прощення і примирення. Але чому суржикові слова? Вони є в словнику, тож цілком рівноправні з іншими. Щасти вам!
Я теж цілий рік мріяв дожити до кінця війни... Ось повернувся додому, а війна все триває... Слова ці хоч і є в словнику, але звучить не поетично. Я теж родом зі Сходу... :-)
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.