Порывом ветра сорваный листок

Порывом ветра сорваный листок
Поднялся вверх, не чувствуя преграды.
Его пьянил лишь воздуха глоток
И листик тот подумал, что так надо.

Что может он как птица долететь
За море то, откуда ветер родом.
И вот теперь летит к своей мечте,
Почувствовав и гордость и свободу.

А там внизу покинута земля
И старый дуб, что был когда-то домом...
Но что это, так близко вдруг поля.
И листик перестал быть невесомым.

Ну, где ж ты ветер, ты же обещал,
Что можешь в теплые края лететь?
В чужой широкий пруд листок упал,
Залег на дно, хоть мог бы землю греть...


Перевод с украинского

Богдана Синюк


Поривом вітру зірваний листок
Піднявся вгору , аж на саме небо
Повітря чистого сп’янив його ковток
І він подумав, раптом, що так треба.
 
Що може він, як птаха, долетіть
До того моря, звідки вітер родом
О, як же довго він чекав цю мить,
І ось тепер летить за себе гордий
 
Там десь внизу покинута земля
І дуб старий, що був для нього домом…
Та, що це… близько так рілля…
Ні, він не хоче падати додолу
 
Ну де ж ти, вітер, ти ж так обіцяв,
Що допоможеш в вирій полетіти…
Та впав листок в чужий широкий став
І потонув, на дно. Хоч міг би землю гріти