Холодно...
Як же холодно тут.
Невже не відчуває ніхто?
Той терпкий смак спокут,
Життя - дешеве шапіто.
Тут так холодно, що боляче очам,
Боляче дивитись на світ.
Холодно бродити по тим місцям,
Де серце терпіло страх і вічний гніт.
Чай, зима, записи у блокноті,
І, здається, стає вже тепліше.
Треба просто втопити минуле в болоті,
І жити тоді стане простіше.
Та не здатен ніхто зробити цього,
Тому і холодно постійно і всюди.
Не дітись нікуди від шляху свого,
Тому і покуть пуста, і зачерствіли священні етюди.
Холодно...
© Copyright: Богдан Смоляр, 2015
Свидетельство о публикации №115081900247
Свидетельство о публикации №115081900247
Рецензии