Безкраї, запашні степи,
Високе небо синє-синє,
В повітрі лине аромат
Від гіркуватої полині.
Стрункий високий очерет,
Мов огорожа біля ставу,
Птахи виводять пірует
На плесі, з криком без угаву.
Вранішнє сонечко пряде
Яскраву кладку через воду
Пихата чапля ледь бреде,
Милуючись на свою вроду.
А далі ,скільки оком кинь,
Рівнина мліє попід сонцем,
Зриваючись у неба синь
Десь за межею горизонта.
Запашнi степи
© Copyright: Валентина Андрущенко Франчук, 2015
Свидетельство о публикации №115081803769
Свидетельство о публикации №115081803769
Рецензии
