Думи...чисті думи...мов краса у полі.
Мова солов'їна,шелести тополі.
Гомін трав зелених,що гнуться під вітром.
Думи мої думи,не єдині в світі.
Ніжними словами,плинуть за тобою.
Наче цвіт черешні,солод з гіркотою.
Думи...чисті думи...лагідне прохання...
Сонця промінь ясний,роси стежка рання.
Не єдині в світі,в світі вас багато...
Чи можливо буде,важкість подолати?
Важкість чи то тяжкість?Та яка різниця?
Що коли всі ночі на проліт не спиться.
Думи мої думи,з вечора та ранку...
З ночі холодочком,теплом на світанку.
Заплелися в коси,думи,-гіркі,голі...
З сльозами берізки,з стогоном тополі.
Та зривались з вітром,в далечінь летіти...
Чисті-чисті думи,лагідність душ,квіти.
Думи,-діти краю,що плекав у щасті...
Думи чисті думи...про тебе найкращі.
(Понкратова.О.В.)
Думи
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115081802128
Свидетельство о публикации №115081802128
Рецензии