Не треба більше порожнечі
Думок порожніх і зітхань
Порожніх усмішок, торкань
Порожніх «ми», де «ти» і «я»
Мені набридла порожнеча
За зраду принципам своїм
Я так багато відплатила
Що просуваючи кредитку
Життя екраном видає:
Прийшов кінець твоєму ліміту.
І я не хочу будувати
Фундамент ставити новий
Із тих хороших, непоганих
Але не тих, але не тих.
Надія часом помирає
Але в останню мить
Агонію свою міняє
На тихий шепіт «ще живи».
Не треба більше
Пустих думок, пустих зітхань
Пустих діянь і слів пустих
Пустих усмішок і торкань
Пустих.
Не треба бiльше
© Copyright: Дарья Мэй, 2015
Свидетельство о публикации №115081705566
Свидетельство о публикации №115081705566
Рецензии