Вiдпочинок у горах

Сутінки теплі на гори лягли,
                стихли вітрець і птахи...
Друже, ми вчасно до цілі прийшли -
                ніч закриває шляхи.

В небі горять міріади зірок,
                кличуть в далекі світи.
Нині до Істини ще один крок
                робиш зворушено ти.

Щиро струмок свою пісню співа -
                радощі в ній і жалІ...
Матінко рідна, плането жива,
                ми - твої діти малі.

Ватра палає... А серце тремтить
                в ніжних обіймах краси;
мрія крилата  в безмежжя летить...
                Боже! Ти справді єси!

Подих духмяний по зворах пливе,
                подих борів і дібров...
В душах людських і в Природі живе
                світла вселенська любов.


Рецензии