Поверніться, роки молодії,
як веселі птахи навесні. -
Поверніть мені світлі надії
і любов поверніть ви мені.
А крила мрії - завжди над нами,
На крилах мрії душа літа:
в дитинство, юність - до тата й мами... -
там кожна днина вся золота.
Ой далеко ті милі роки,
де жилося мені залюбки;
ой далеко ті милі роки,
наче в небі яскраві зірки.
Дні осінні, короткі, похмурі;
ночі довгі - вже скоро зима.
Літо сонячне кличу в зажурі,
тільки відгуку зовсім нема.
Не повернути ріку в джерела,
колишню ватру не розпалить...
Сміється часто душа весела,
частіше - серце щемить, болить.
Ой далеко ті милі роки,
де жилося мені залюбки;
ой далеко ті милі роки,
наче в небі яскраві зірки.
Повернiться, роки...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081703624
Свидетельство о публикации №115081703624
Рецензии