Сьогодні в римах листопад,
слова мов листя облітають.
Передчуття майбутніх втрат
неспинно в серці проростають.
Страху немає. Щось бринить
в душі сполоханій спросоння,
допоки туга тихо спить,
як чорний кіт на підвіконні.
Вона не просить молока,
вона харчується думками.
Вже радість тиха і легка
летить під ноги пелюстками -
напівзів'яла і сумна ,
як восени міжхмарна просінь.
Не до пори прийшла весна,
крокує по подвір'ю осінь.
Та все ж, допоки туга спить,
весна в душі пливе блакиттю.
Життя всього лиш тільки мить.
І я дишу тією миттю.
2014
В римах листопад
© Copyright: Анна Щидловская, 2015
Свидетельство о публикации №115081710137
Свидетельство о публикации №115081710137
Рецензии