Скажи, зозуле...

Іде війна, гуляють кулі,               
Ніхто нікого  не почув.               
Кують у зарослях зозулі               
І час можливостей минув.               
Скажи, зозуле, скільки років,               
Країні доля дасть пожити               
І скільки ще помре героїв,               
Щоб ту війну нам зупинити?               
Скажи, зозуле, як так сталось,               
Що брат на брата тут повстав?               
І звідки той підступний ворог,               
Що МИР у діток наших вкрав?               
Скажи, що треба нам віддати                               
Для тих, що вже пішов з ЖИТТЯ?               
Як буде жити далі МАТИ,               
Коли нема її ДИТЯ?               
Скажи, зозуле, що ще треба,               
Безглуздій проклятій війні               
Щоб у нас було чисте НЕБО,               
Життя, і людяність в ціні?                               
Скажи, зозуле, скільки часу               
Відміряв БОГ нашим синам?                               
Невже нема від лиха спасу?                               
Чому воно прийшло в наш ХРАМ?                               
Скажи, зозуле, чим ми винні                               
І як скувати нам ЛЮБОВ?                                       
Як зберегти життя ЛЮДИНІ,               
Як захистити нашу КРОВ???               
Пішла війна, притихли кулі               
І кожен кожного почув.               
Кують у зарослях зозулі               
І час жаху уже минув...



;26,06,2014
История cоздания стихотворения:
Їхав машиною на роботу,слухав новини про
війну по радіо,накрили
емоції,припаркувався на обочисні,закрив
вікна,сидів і плакав,як 5-ти
річний.Через хвилин 10 взяв аркуш
паперу,ручку і щось почало виливатись
на папір.Я ,навіть,не уявляв,що це могло бути
українською мовою...