А я весь здесь, вполне сознательно
Готов на критику и лесть.
Всего вкуснее промежутки,
Но хоть чего дождаться трудно,
Перехожу на свой родной.
В сомнениях, понятно, он
Но так все было испокон.
Не хочеться, чи в мене кеби
В якомусь плані не хватає?
Здавалось, щось в житті цім знаю,
А виявляється – простак.
Свої бажання і потреби,
Які плекав, плекав не так.
Не так шукав, не те знаходив,
З криниць надійних, пивши воду,
Чомусь, що далі, більше чах.
Мабуть була в воді отрава,
Та краще мовим – час прийшов.
Звичайно ж, Україні слава!
Про інше не веду розмов.
Та ні, і росіянам слава,
Ну й що, що двічі, ми ж брати?
Спи, дні давно проспав і ночі.
Ти чи не в змозі, чи не хочеш,
Хоч якось нам допомогти.
Недозрозумiв?
© Copyright: Петр Коваль, 2015
Свидетельство о публикации №115081609626
Свидетельство о публикации №115081609626
Рецензии