Цей світ мені, нагадує троянди,-
В якому мрію я тебе знайти..
Мене у путь, вже кличуть дивні мандри,-
Бо десь, напевно, ходиш любий ти!
Шукаю я веселку там, край неба,-
І зорі, що злітаються на ніч!
Мені в тобі така хмільна потреба,-
Ну відзовись, мій милий,- тихий клич..
Крокую навпрошки я- гаєм, полем,-
Щоб притулитись серцем до душі..
Кохання ніжне, але трохи з болем,-
Бо босі ноги ріжуть спориші..
16 08 2015 р
Вікторія Р
Мандри
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2015
Свидетельство о публикации №115081608690
Свидетельство о публикации №115081608690
Рецензии