він розпорошує мої легені -
цей малиновий дим твого кальяну.
я лежу на твоїх колінах
у променях такого багряного
заходу сонця,
якого завтра може не бути.
за прогнозом - похмуро.
а ти супиш свої густі брови,
мов моя прабабуся Соня
на мою дитячу поведінку.
твоя колінка вже зовсім має запах
цього затишного кальянного подвір*я
і запах мене.
до речі, я не вірила,
(думала, мине)
не вірила в кохання.
і тут ти.
а, можливо, справа в цих
дурних кальянах.
кальян
© Copyright: Ирина Софиева, 2015
Свидетельство о публикации №115081610044
Свидетельство о публикации №115081610044
Рецензии