Україна, Україна хiба ти не богата,
Чи не квiтне ясна вишня бiля кожной хати,
Чи не твої солов'ї у лiсах кохалися,
Чи колосся не твої в полi наливалися?
Я не бачив Україну на колiнах зроду.
Ще не бачив щоб ходила де немае броду.
Та не бачив я тебе з простягнутою рукою,
Щоб ходила моя мила по свiту з сумою.
Та сини твої рiдненька закружляли в полi
И не бачуть матiр свою у чужiй неволi.
Дав Христос лиху годину,
Та восставить знову,
Ще побачимо країну радiсну та нову!
Ще побачимо краiну радiсну та нову
© Copyright: Галина Вавинова, 2015
Свидетельство о публикации №115081505148
Свидетельство о публикации №115081505148
Рецензии