Серед тисячі доріг...
Я мов блукаю серед тисячі доріг,
Що наша доля нам заздалегідь на планувала,
Та обираю серед марева нічліг,
Що з завтрашнім світанком шлях мені навіє.
І стежкою кривою серед зір,
Проходжу з високо піднято головою,
Бо ж шлях пісчин, що розлітає передранковою,
Є "дещо", що формується зі мною.
І кожен з мріяних шляхів, це забуття минуче,
Що нам відкриє хвіртку мрій для подолання кручі,
І я блукаю серед множини доріг,
Аби навіяти у долі на життя хлипке, маленький оберіг.
Среди тысячи дорог... укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115081405675
Свидетельство о публикации №115081405675
Рецензии