В той стародавнiй свiт...

В той стародавній світ, що звався "Степом"
                (ще до часів монгольської орди...),
де ковила, ємшан злилися з небом,
                ведуть твоїх прапращурів сліди.
І хто вони: хозари, печеніги...
                ті волелюбні, сильні, запальні(?),
які чинили руйнівні набіги
                на Русь мою(такі роки і дні).
О скільки там було пожеж і крові..! -
                Жорстоко-темний той далекий час.
Минуло все... Лиш паростки любові
                (адже від Бога) дотяглись до нас.
...В твоїх очах вогонь жаги палає.
                Твої уста - п'янкий рожевий цвіт. -
Прадавній Степ з тобою посилає
                в сучасний світ - надію і привіт.


Рецензии