КЛЕН

Дужий  вітер  клена  міцно  взяв  за  чуба,
З  коренем  висмикує,  і  от-от  погубе.
Вирве – то  назад  вже,  звісно,  не  поверне…
Доле,  будь  зі  мною,  прошу,  милосердна.

---


Рецензии