...над спокоєм плеса...Верба похилилась...
...вмочила у воду...коси свої...
...як у люстерко...вона...зажурилась...
...де ж молодії літа...ті твої...
...випив вроду усю...невблаганно...
...Час...незнаючий жалю та меж...
...та вона видивляється...але...марно...
...не повернеться Юність...від Старості не втечеш...
...ніхто і ніщо...все опинеться...там...
...усьому надходить свій Час...
...і живемо...живем...відповідно літам...
...і мрієм...у Юність пірнути...хоч раз...
Верба
© Copyright: Михаил Безусый, 2015
Свидетельство о публикации №115081200147
Свидетельство о публикации №115081200147
Рецензии