...і моє тупцювання на місці - то танок
очманілого "я", що блукає в пітьмі
без надії зустріти наступний світанок,
де ми знову одні, але вже не самі...
...і коти, що шукали траву на Івана,
постирають на цеглі свої пазурі,
роз'ятривши тим скреготом давніі рани,
від яких я на Трійцю зненацька здурів...
...і багаті серця відмовляли безодні
у зачуханих "лайках" веселих мереж,
де ти втратила віру у добре сьогодні,
у якому від мобу залишиться флеш...
...і звичайні вітри понесуть моє тіло
на північні простори південних країв,
щоб душа за тобою на ранок боліла,
і летіла у сонця замріяний спів...
та...
© Copyright: Александр Ноцкий, 2015
Свидетельство о публикации №115081008759
Свидетельство о публикации №115081008759
Рецензии