Від тебе віє прохолодою.
Твоє обличчя аж терпке.
Напевно з д'яволом угодою
Ти заслужив собі таке.
Від тебе віє духом, силою.
І голос, з вуст твоїх, п'янить.
І стати можу я щасливою
Від твого подиху за мить.
Від тебе віють розум з вірністю,
Й від цього можна шаленіти.
Віддячу за любов покірністю.
Якщо ти зможеш полюбити.
Від тебе віють мужність з вродою
Й велике серце не м'яке.
Напевно з д'яволом угодою
Ти заслужив собі таке.
Вiд тебе...
© Copyright: Арина Ковальских, 2015
Свидетельство о публикации №115081007094
Свидетельство о публикации №115081007094
Рецензии